Зберегти душу незаплямованою - урок №23

Изучаем вместе » Нове Життя » 1 -  2 -  3 -  4 -  5 -  6 -  7 -  8 -  9 -  10 -  11 -  12 -  13 -  14 -  15 -  16 -  17 -  18 -  19 -  20 -  21 -  22 -  ... -  24

Урок № 23 .
"Зберегти душу незаплямованою "

Четверо юнаків з Юдиних синів, захоплені в полон вавилонським царем Навуходоносором, були направлені ним вивчати науку та мову халдеїв. Зіткнувшись із поганськими звичаями, що суперечили їхній релігії та вірі, усі четверо молилися Господеві, щоб Він зберіг їхні душі від гріха. Навіть знаючи, що їх чекає жорстоке покарання, юнаки стояли на своєму, і Господь не залишив їх. Даниїл і троє його молодих друзів не опоганили себе стравами і вином із царського столу.

Пізніше, відмовившись поклонитися царському золотому бовванові, троє друзів Даниїла були схоплені і поставлені перед язичеським царем. Не вагаючись, вони сказали йому, що навіть задля порятунку власного життя не порушать Закон Господа Всесвіту. Господь, безперечно, чув ці слова юнаків, і коли розлючений правитель наказав кинути їх у палаючу піч, Бог зберіг їм життя. У вогняній печі здивовані вельможі побачили поруч із трьома приреченими юнаками і четвертого, "а вигляд того четвертого подібний до Божого Сина!" (Дан.3:25).

Сьогодні, звертаючись до Ісуса, ми можемо бути впевнені, що Він не залишить нас і перед лицем смерті. Правдивий християнин, подібно до тих вірних юнаків, відкине гріховні насолоди світу, бо в усьому наслідує Христа.

"А хто каже, що в Нім пробуває, той повинен поводитись так, як поводився Він" (1Івана 2:6).

1. Чи відрізняються християни від інших?

Християни, які є членами вселенської Божої сім'ї, відрізняються від світу своїми звичаями і нормами життя. Ісус молився за Своїх послідовників: "Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого ... Освяти Ти їх правдою" (Івана 17:15,17).

Християни живуть у світі, але їхня душа має бути закрита для світського. Проте чи можливо жити у світі і не допускати його у своє серце? Чому ж християни відрізняються від решти людей? Відповідь проста: Ісус відрізняється від решти людей, а Своїм Духом Святим Він перебуває в кожному християнинові.

"Тож немає тепер жодного осуду тим, хто ходить у Христі Ісусі не за тілом, а за духом ... бо ті, хто ходить за тілом, думають про тілесне, а хто за духом - про духовне" (Римл.8:1,5).

Проваджений Святим Духом християнин закритий для гріха, рабом якого він був до свого навернення. Відродившись духовно, він знаходить новий сенс життя, яке змінюється, бо віднині в ньому перебуває Христос (див. Гал.2:20). Християни - це вибраний святий народ, вони являють світові досконалість у Господі.

"Але ви - вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого ..." (1Петр.2:9).

Існує більш точний переклад вислову "люд власности Божої" - "ви­куплений народ". Викуплені не можуть належати самим собі.

"Бо дорого куплені ви. Отож, прославляйте Бога в тілі своєму та в дусі своєму, що Божі вони!" (1Кор.6:20).

Викуплені дорогою кров'ю Христа, ми прагнемо прославляти нашого Бога усім своїм єством. Сповнені любові до Ісуса, ми знаємо найбільшу радість - радість жити для Нього і своїми вчинками славити Його дороге Ім'я.

2. Хитрощі сатани

Під час воєнних дій у лісовій місцевості загони намагаються ввести ворога в оману, старанно маскуючись. Сатану можна назвати майстром цього мистецтва обману, мистецтва маскуван­ня. Він уміє зробити гріх привабливим, бо гріх у своєму неприхованому вигляді надто гидкий і відштовхує людину.

Сатана бажає знищити нас, пропонуючи нам свої спокуси. І потрібно пам'ятати, що, невидимий, він присутній у кожній із них. Щось може видаватися нам невинним і нешкідливим, але будь-яка спокуса призводить до гріха, а гріх веде до смерті.

"Буває, дорога людині здається простою, та кінець її - стежка до смерті" (Прип.16:25).

Ми охоче переглядаємо різні рекламні видання і захоплюємося їхньою яскравістю. І, що характерно, у рекламі алкогольних напоїв та цигарок завжди зображені молоді атлети та чарівні дівчата. Перед нами - справжній обман. Уявіть, що замість квітучого юнака на вас із реклами дивиться хворий на алкоголізм. Мутний погляд, тремтячі руки ... Уявіть на мить зів'ялу шкіру і хрипкий голос жінки, яка палить, а не тієї рекламної красуні. Це і є справжнє обличчя спокуси та її наслідки. Але диявольські спокуси завжди привабливо замасковані, і недосвідчена людина легко потрапляє в сатанинські пастки. Його отруйні зілля гарно упаковані, аби ввести в оману людей.

3. Три види спокус

Єва скуштувала заборонений плід, бо він мав приємний вигляд і, за словами спокусника, давав знання добра і зла, роблячи людину подібною до Бога (див. Бут.З:1-6). Три шляхи привели Єву до гріхопадіння: апетит, жадоба до світського і гордість.

Прямуючи шляхом, накресленим Святим Духом, Ісус також зустрівся з цими спокусами: апетит, жадоба до світських утіх і гординя. Ісус розпізнав ці сатанинські спокуси і переміг їх.

"Бо ми маємо не такого Первосвященика, що не міг би співчу­вати слабостям нашим, але випробуваного в усьому, подібно до нас, окрім гріха" (Євр.4:15).

Усі спокуси можна кваліфікувати за цими трьома критеріями. В уроці, присвяченому здоровому способу життя, ми говорили про те, як диявол руйнує наш організм з допомогою неправильного харчування. У цьому уроці ми пропонуємо обміркувати, що являють собою спокуси гордощами і жадобою світських утіх.

4. Спокуси гордощами

Люцифер, небесний ангел, сповнившись гор­динею, став сатаною.

"Стало високим твоє серце через красу твою, ти занапастив свою мудрість через свою красу" (Єзек.28:17).

Чи треба дивуватися з того, що Господь вважає гордість найпершим гріхом?

"... Гидота для душі Його: очі пишні ..." (Прип.6:16-17).

"Перед загибеллю гордість буває, а перед упадком - бундючність" (Прип.16:18).

Запеклі грішники приречені на вічну загибель. Чому ж людина так легко наповнюється гордістю? Найбільш дивовижним є те, що людина може виявляти гордість навіть тоді, коли їй нема чим пишатися. Вона може пишатися своїм розумом, особливими на­вичками, особистими якостями, зовнішністю, багатством, тобто тим, що дане Богом. Гордість - найбільш безнадійний і найменш виліковний гріх; "це не від Отця" (1Івана 2:16). Як же відрізняється від зарозумілості і гордощів смиренний дух Ісуса!

"Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі. Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним, але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина. Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної ..." (Фил.2:5-8).

У своїй книзі "Сім смертних гріхів" відомий аме­риканський проповідник Біллі Грем дав класичне визначення гордості.

"Гордість ... - особливий стан розуму і серця, який передує майже будь-якому гріху. Гордість може приймати різний вигляд, але джерело її завжди одне - зарозумілість людського серця. Одні пишаються своєю зовнішністю, інші - належністю до певної раси. Одні задовольняють свою гордість, займаючись престижною діяльністю, інші - беручи участь у громадському житті. Інакше кажучи, гордість може бути духовною, інтелектуальною, матеріальною або соціальною".

Далі доктор Грем пише: "Є певна частина людей, які вважають, що Євангеліє якоюсь мірою говорить і про них. Така зарозумілість робить їх пихатими, перетворює на фарисеїв і гордіїв. Є й такі, які насолоджуються власним благочестям. Вони вважають себе кращими від інших, бо додержуються букви Закону, але сам дух Закону давно забутий ними. Вони винні в потуранні своїм духовним гордощам. Можна назвати ще й таку групу людей, які вважають себе чистими на противагу усім іншим, нечистим. Вони забувають, що на Землі абсолютної чистоти бути не може.

Іншим видом гордості є гордість інтелектуальна. Вона виявляється в зарозумілості щодо неосвічених, неписьменних чи відсталих людей. Такий зневажливий розум забуває, що отримані ним знання є результатом діяльності інших людей. Матеріальна гордість замість Бога садить на престол власне "я". Тоді другорядне стає найголовнішим, і життя втрачає свою гармонію і збалансованість. Людина починає думати лише про матеріальне, забуваючи, ким вона є перед Богом. І душа поступово починає згасати.

Існує також і соціальна гордість. Вона виявляється в класовій, расовій і кастовій зарозумілості, але Господь не робить тієї різниці між людьми, яку вони створюють самі".

Давайте розглянемо найпростіший приклад, що ілюструє, як гордість може закрастися в душу християнина. Як ми одягаємося? Прямуючи за Ісусом, наслідуючи Його, ми повинні одягатися скромно, уникаючи надто модних фасонів і надмірних прикрас. Господь шукає в нашому серці покори, а не самовдоволення і гордості.

"Окрасою їм нехай буде не зовнішнє - заплітання волосся та навішення золота або вбирання одеж, але захована людина серця в нетлінні лагідного й мовчазного духа, що дорогоцінне перед Богом" (1Петр.З:3-4).

Справді, християнський дух не потребує зовнішніх прикрас. Християни в апостольські часи відмовлялися від яскравого одягу і коштовностей та прямували за Ісусом. Справжня краса полягає в простоті, акуратності й чистоті. Гар­ний смак і скромність прикрашають християнина. Він ніколи не буде виставкою мод­них крайнощів.

"Ваша лагідність хай буде відома всім людям" (Фил.4:5).

Послідовники Христа повинні викликати добрі почуття не яскравою зовнішністю, а красою душі, яка вказує на ла­гідність і смирення Ісуса.

"Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони" (Матв. 5:5).

Апостол Павло радить нам виховувати в собі християнську лагідність: "... скиньмо всякий тягар та гріх, що обплутує нас, та й біжім з терпеливістю до боротьби, яка перед нами, дивлячись на Ісуса, на Начальника й Виконавця віри..." (Євр.12:1-2).

5. Жадоба світських задоволень

Історик Едвард Гіббон розповідає, що під час нападу римського імператора Галерія на табір персів до рук одного з воїнів потрапив шкіряний мішок із перлами. Воїн зберіг гарний мішок, а коштовності - перли - викинув.

Хто відкидає вічне життя заради гріховного задоволення світу, той чинить ще менш розумно, ніж той римський воїн. Через свою обмеженість людина чіпляється за привабливість зовнішнього і забуває про багатство внутрішнього, таким чином відкидаючи можливість спасіння власної душі. Ось чому людині дається попередження: "Не любіть світу, ані того, що в світі. Коли любить хто світ, у нім немає любові Отцівської" (1Івана 2:15).

Християнин належить Христові і готується до життя на Не­бесах. Тому він любить Небеса, а не світ.

"Ніхто двом панам служити не може ..." (Матв.6:24). Сатанинські спокуси, які відволікають від Небес, сяють оманливою позолотою. Багатими і бажаними виглядають ці підробки, котрі засуджені на знищення.

Іноді можна почути, що життя християнина складається з довгого переліку заборон. Ця думка також породжена диявольською спокусою. Навпаки, життя християнина базується на принципах, що приносять тільки радість. Які ж це принципи? - Любов, мир, лагідність, святість.

Роздумуйте про них. Відганяйте недобрі думки, постійно думаючи про добро.

"Наостанку, браття, що тільки правдиве, що тільки чесне, що тільки праведне, що тільки чисте, що тільки любе, що тільки гідне хвали, коли яка чеснота, коли яка похвала,- думайте про це!" (Фил.4:8).

Нехай ваші думки не зневажають Господа: "... бо як у душі своїй він обраховує, такий є" (Прип.23:7).

Уникайте недобрих товариств. "До чужого ярма не впрягайтесь з не­вірним; бо що спільного між праведністю та беззаконням, або яка спільність у світла з темрявою?" (2Кор.6:14).

Діти Божі завжди будуть шукати спілкування з тими, з ким їх об'єднує одне прагнення - вічне життя із Христом. Хрис­тиянин не повинен поділяти чужі гріхи (1Тим.5:22).

"... Дружба зо світом - то ворожість супроти Бога" (Яків 4:4).

Уникайте усього недоброго. "... Не поставлю я перед очима своїми речі нікчемної" (Псал.100:3).

Як може християнин, який перебуває в Ісусі, дозволити очам своїм дивитися на те, що опоганює і заплямовує праведність? Готуючись до вічності, кожний християнин шукає чистоти і досконалості. Уже самі ці пошуки здатні змінити людину. Бу­демо мудрими й обережними у своєму виборі, щоб знайти чисте і святе життя у вічному світі.

6. Щастя - це...

Багато людей усе своє життя шукають щастя, але так і не можуть знайти його. Чому? Тому що справжнє щастя можливе тільки тоді, коли ми намагаємося подарувати його іншим. Коли ми прагнемо наповнити радістю серця інших, тоді і наше життя стає радісним. Кожний з власного досвіду знає, що багато насолод сучасного життя часто виявляються облудними і не спроможними принести справжнє щастя. Голосний сміх не завжди свідчить про радісне серце. За сміхом може ховатися холодний розум або розбите серце. Справжнє щастя приносить тільки радість, народжена в серці, наповненому любов'ю до Бога.

Маленька дівчинка із захопленням спостерігала, як гарно літають у повітрі випущені нею мильні бульбашки.

"Дай мені таку бульбашку. А я віддам за неї цілу цукер­ку",- пообіцяла їй подружка.

"Зараз я її зловлю", - відповіла дівчинка і схопила бульбашку. Але коли вона розкрила долоню, там нічого не було. Чи не подібні світські задоволення до таких мильних бульбашок? До життя слід ставитися серйозно, але, на жаль, багато людей кидаються за мильними бульбашками скороминучих радощів, гадаючи, що знайдуть душевне заспокоєння. Вони тягнуться за ними, але серця їхні залишаються порожніми. "... Минає стан світу цього" (1Кор.7:31).

"Але ти, о Божа людино, утікай від такого, а женися за правдою, благочестям, вірою, любов'ю, терпеливістю, лагідністю".

Життя християнина має підпорядковуватися єдиному значущому питанню: "Як учинив би в такому випадку Ісус?" Якщо нам відкривається можливість взяти участь у справах світу, запитаймо себе, чи благословив би Ісус цю діяльність. Якщо в нас виникне хоч крапля сумніву, краще відмовитися від цієї справи. У християнина, порівняно з іншими, є значно більше багатство, здатне зробити його щасливим. Життя християнина сповнене найвищої радості. І при цьому він не шукає без кінця щастя. Воно само приходить до нього.

Кожному з нас хотілося б знайти вічне справжнє щастя. Гріховні втіхи цього світу, матеріальні здобутки ніколи не зможуть дарувати спокій душі. Замисліться над словами Святого Письма, які застерігають нас: "Тішся, юначе, своїм молодецтвом, а серце твоє нехай буде веселе за днів молодощів твоїх! І ходи ти дорогами серця свого й видінням очей своїх, але знай, що за все це впровадить тебе Бог до суду!" (Прип.11:9).

7. Як учинив би Ісус?

Коли ми залишаємо колишнє гріховне життя, Христос відроджує нас до нового життя в Господі. Якщо ми повністю і щиро віддамо себе Ісусові, то відчуємо в душі нестримне бажання уподібнитись до Нього і прославляти Його своїм життям. Іноді, опинившись біля фатальної межі, перед серйозним вибором, нам буває важко визначити, де добро, а де зло.

Чи чули ви розповідь про багатого східного принца, який шукав для себе кучера? Троє чоловіків прийшло до нього, і він повів їх до глибокої прірви. Стоячи на краю прірви, принц за­питав, на якій найближчій відстані від прірви вони зуміли б зупинити колісницю. Перший роздивився навкруги і відповів, що зупинить колісницю за один метр від прірви. Другий, бажаючи перевершити першого, поспішив запевнити, що зможе це зробити за півметра від прірви. Третій же чоловік відійшов від прірви і сказав: "Ваша високосте, я б зупинився якомога далі від краю цієї прірви".

"Саме таку людину я й шукав, - сказав принц, - бо я не хочу передчасно опинитися на смертному одрі".

Поміркуймо і ми над тим, аби не загубити свою душу.

"Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить?" (Матв.16:26).

Роздумуючи про вічне щастя майбутнього життя на Небесах, відкинемо марні земні насолоди, не будемо піддаватися спокусам апетиту, гордощів, світських розваг. Кожному християнинові приготоване інше - безмежне щастя.

"Дорогу життя Ти покажеш мені: радість велика з Тобою, завжди блаженство в правиці Твоїй!" (Псал.16:11).

"Але, як написано, чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце людині не впало, те Бог приготував тим, хто любить Його!" (1Кор.2:9).

Дорогий Небесний Отче! Я вдячний Тобі за вічну радість, яку Ти обіцяєш мені. Зростаючи у Твоїй благодаті і пізнанні Тебе, прошу, приведи мене до радості істинної і вічної. Хай завжди Спаситель перебуває в моєму серці. В Ім'я Ісуса молю. Амінь.

Изучаем вместе » Нове Життя » 1 -  2 -  3 -  4 -  5 -  6 -  7 -  8 -  9 -  10 -  11 -  12 -  13 -  14 -  15 -  16 -  17 -  18 -  19 -  20 -  21 -  22 -  ... -  24