Потаємний зміст молитви - урок №09

Изучаем вместе » Нове Життя » 1 -  2 -  3 -  4 -  5 -  6 -  7 -  8 -  ... -  10 -  11 -  12 -  13 -  14 -  15 -  16 -  17 -  18 -  19 -  20 -  21 -  22 -  23 -  24

Урок № 9
"Потаємний зміст молитви "

Одного разу, гуляючи в саду, Ісаак Ньютон звернув увагу на те, як падає яблуко з гілки. Нічого незвичайного в цьому не було, але у вченого виникло питання, чому яблуко падає донизу, а не догори? Незначна подія перетворилася на наукове відкриття: Ньютон сформулював один із вічних законів природи - закон всесвітнього тяжіння. І хоча цей закон існував від дня створення світу, людині потрібно було тисячі років, щоб відкрити й усвідомити його.

Але є й інший, не фізичний, а духовний закон, так само вічний і не менш значущий, - це закон молитви. Проте дивує, що лише небагато хто зумів відкрити його і пізнати його безмежну силу.

Усі, хто відчув на собі дію цього закону, можуть засвідчити, що за допомогою молитви людина спроможна вирішити будь-яку проблему, вийти з будь-якої ситуації та змінити своє життя. Ісус обіцяв нам: "Через це говорю вам: усе, чого ви в молитві попросите, вірте, що одержите, і сповниться вам" (Марк 11:24).

Молитва - це ключ у руці віри, яким відчиняють скарбниці Неба.

1. Причетність до Божої сили

Всесвіт наповнений безмежною силою Бога, і хоч вона невидима, кожен може відчути її. Молитва відкриває небесні скарбниці, і Господь щедро посилає нам Свої благословення.

Христос говорить: "... Просіть- і буде вам дано, шукайте - і знайдете, стукайте - і відкриють вам! Бо кожен, хто просить, - одержує, хто шукає, - знаходить, а тому, хто стукає, - відчинять" (Лука 11:9-10).

На електростанції інженери управляють складною системою, яка приводить у дію верстати на фабриках, примушує рухатися трамваї і тролейбуси, засвітлює лампи у квартирах. Тут турбіни станції виробляють енергію, але для того, щоб вона почала виконувати роботу, необхідно натиснути на кнопку. Але ось на кнопку натиснуто, і енергія лине, не зустрічаючи вже жодних перепон.

Якщо говорити про Божественну енергію, то вона безмежна. Вона набагато перевищує силу тяжіння та електричну енергію. Сили, що діють у природі, - це прояв у мініатюрі вічної Божої сили (див. Римл.1:20). Всесвіт сповнений цієї сили, але гріх людини закриває доступ до неї.

Продовжуючи наведене порівняння, можна сказати, що молитва є тією кнопкою, натиснувши на яку ми відкриваємо доступ Божій енергії в нашу душу.

Господь хоче, щоб наш зв'язок із Ним ніколи не порушувався, щоб Його сила постійно надходила в наше життя, приносячи нам благодать і благословення усім справам, які важко було б здійснити власними силами. Апостол Павло закликає нас не порушувати цього зв'язку: "Безперестанку моліться!" (1Сол .5:17).

Як слід розуміти ці слова? Чи повинні ми весь час стояти на колінах і безперестанку повторювати завчені молитви?

Солдат, який чудом залишився живим у жорстокому бою, дав таку обітницю: "Відтепер я щодня дякуватиму Богові в молитвах". Він прийняв правильне рішення, бо звертатися до Бога ми повинні не лише в час небезпеки. Немає таких місця і часу, які були б непридатними для звернення до Бога. Ніщо не може перешкодити нам піднести свої серця у щирій молитві. У буденних клопотах, займаючись різними справами, ми будь-якої миті можемо звернутися до Бога з благанням про Його заступництво. Наше серце постійно має бути відкрите для Ісуса, щоб Він, почувши наше звертання, зміг увійти в нашу душу.

Ми відразу ж відчуємо Його присутність у нашому житті. Потрібно щоденно особисто спілкуватися з Ісусом, щоб Господь постійно міг впливати на наше життя.

2. Суть молитви

Молитва відображає нашу готовність відкрити серце Господеві як найкращому Другові. Молитва - це потаємні слова смиренного серця, що вимовляються біля небесних воріт. Існує давній вислів, що молитва здатна наповнити водою порожню посудину.

Деякі люди не наважуються молитися, бо не знають, з якими словами потрібно звертатися до Бога. Коли ми молимося, Господь прислухається до наших сердець, а не до наших уст. Важливі не стільки слова, які ми вимовляємо, скільки почуття в глибині нашої душі.

"... Бог бачить не те, що бачить людина: чоловік бо дивиться на лице, а Господь дивиться на серце" (1Сам.16:7).

Солдат, якого ніхто не вчив молитися, залишившись живим у страшному бою, сказав: "У розпалі бою людині не потрібно підказувати, як звернутися до Бога".

Прийдіть до Ісуса такими, якими ви є. Якщо гріх розірвав зв'язок між вами і Богом, моліться і відновіть сполучну ланку. Пам'ятайте, що люблячий Отець чекає повернення Своїх блудних синів. Зробіть цей крок! Він зустріне нас із розкритими обіймами.

"Говорю вам, що так само на небі радітимуть більш за одного грішника, що кається, аніж за дев'яносто дев'ять праведників, що не потребують покаяння!" (Луки 15:7).

3. Як потрібно молитися?

Молячись у зібранні або на самоті з Богом, ми можемо наслідувати той приклад молитви, з якою звернувся до Свого Отця Ісус у Нагірній проповіді.

"Ви ж моліться отак: Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім'я Твоє; Нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліба нашого насущного дай нам сьогодні. І прости нам борги наші, як і ми прощаємо боржникам нашим. І не введи нас у спокушення, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є Царство, і сила, і слава навіки. Амінь" (Матв.6:9-13).

Навчаючи нас молитися, Ісус говорить, що ми маємо прийти до Бога як діти та звернутися до Нього як до свого Отця, Якого щиро шануємо. Ми повинні молитися про те, щоб Його воля була на Землі, як і на Небі. Нам необхідно молитися про повернення Ісуса та встановлення на Землі Царства Його любові. Ми маємо усвідомлювати, що все добре походить від Господа, і дякувати за даровану нам Його благодать. Нам потрібно просити про прощення наших гріхів та всім серцем повірити в те, що сила протистояти гріху надходить від Бога. Тому словами шанування ми завершуємо кожну свою молитву.

Наш Небесний Отець радіє, коли бачить, що ми щасливі, і наші сповнені любов'ю серця спрямовані до Нього. Ісус навчає, що ми повинні звертатися до Небесного Отця через Нього: "Чого тільки попросите ви від Отця в Моє Ймення,- Він дасть вам" (Йоан. 16:23).

Особиста молитва

У нашому житті часом трапляються такі моменти, про які ми не можемо говорити навіть із близькими друзями. Та ми маємо Друга, Якому можемо відкрити своє серце. До Нього, Ісуса, маємо звертатися з особистими переживаннями. Він знає і розуміє стан нашої душі, наші радощі, любов до Нього. Йому відомі наші сердечні пориви, а також немочі та гріхи, - ми відкриті для Нього.

"Бо ми маємо не такого Первосвященика, що не міг би співчувати слабостям нашим, але випробуваного в усьому, подібно до нас, окрім гріха. Отож, приступаймо з відвагою до престолу благодаті, щоб одержати милість і знайти благодать для своєчасної допомоги" (Євр.4:15-16).

Вас охопив страх? Ви стурбовані чимось? Моліться! Звернувшись до Господа, ви звільнися від тягаря гріха. Молитва дасть вам змогу прийняти Його благодать і повною мірою відчути на собі Його милосердя.

Чи потрібно шукати потаємне місце для особистої молитви?

"А ти, коли молишся, увійди до своєї комірчини, зачини свої двері, і помолися Отцеві своєму, що в таїні, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно" (Матв. 6:6).

Ісус навчає нас, що спілкуватися з Богом краще на самоті. Сам Учитель завжди прагнув знайти час для особистого спілкування зі Своїм Отцем.

Проте це не означає, що для потаємної молитви необхідно завжди відокремлюватись. Молитва - це слова вашого серця, і зовсім не обов'язково, щоб вони вимовлялися вголос. Хай ваші сердечні побажання, висловлені у святій тиші, линуть до Небес. Ідучи вулицею, працюючи на виробництві, займаючись домашніми справами, насолоджуючись спілкуванням з друзями, пам'ятайте, що ви завжди можете відіслати своє сердечне послання і воно буде почуте нашим Небесним Отцем.

Публічна молитва

Публічна молитва має бути короткою; наприклад, потрібно лише одну хвилину, щоб повторити Молитву Господню. Не треба підвищувати голосу до неприродного звучання; Ім'я нашого Творця слід вимовляти з великим благоговінням. Ми повинні наближатися до благословенного престолу зі схиленою головою, говорити виразно, пам'ятаючи, що звертаємося до Царя царів і Пана панів. Господь благословить нас, якщо ми навчимося виголошувати публічну молитвою зі смиренням. Ніколи не моліться для того, аби привернути увагу оточуючих.

Молитва у вашому домі

Ранок і вечір - особлива пора в християнській сім'ї, коли батьки скликають дітей разом помолитися і досліджувати Біблію.

"І будуть ці слова, що Я сьогодні наказую, на серці твоїм. І пильно навчиш цього синів своїх, і будеш говорити про них, як сидітимеш удома, і як ходитимеш дорогою, і коли ти лежатимеш, і коли ти вставатимеш" (П.3ак.6:6-7).

Сім'я стає щасливішою, у родині панують теплі стосунки, любов і взаємоповага, якщо чоловіка, жінку і дітей об'єднує спільна молитва. Вона надійно захищає сім'ю від зла і різних чвар.

Чому б і вам не відкласти своїх справ і не помолитися разом з вашими близькими? Починайте і закінчуйте свій день сімейною молитвою. Хай у вашому домі постійно виконується обітниця Господа: "Бо де двоє чи троє в Ім'я Моє зібрані, там Я серед них" (Матв.18:20).

4. За яких умов ми отримаємо відповідь на молитву?

а) Моліться за волею Господа

Молитва ваша буде почута, коли вона узгоджується з волею Господа.

"І оце та відвага, що ми маємо до Нього,- що коли чого просимо згідно з волею Його, то Він слухає нас" (1Івана 5:14).

Але як ми можемо пізнати волю Господа? Через молитву, вивчення Слова Божого під впливом Святого Духа ми приходимо до пізнання волі Господа.

Наші молитви мають бути безкорисливі.

"... Прохаєте - та не одержуєте, бо прохаєте на зле, щоб ужити на розкоші свої" (Яків 4:3).

Навіть тоді, коли ви ще не назвали своїх проблем, Святий Дух безпомилково визначає наші потреби і приносить їх перед Боже лице.

"Так само ж і Дух допомагає нам у наших немочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимовними зітханнями. А Той, Хто досліджує серця, знає, яка думка Духа, бо з волі Божої заступається за святих" (Римл.8:26-27).

Як відрадно усвідомлювати, що Святий Дух приносить наші молитви до Господа, що Ісус дбає про нас і Бог Отець з любов'ю та співчуттям допомагає нам!

б) Моліться з вірою

Ми повинні мати глибоку віру в Того, до Кого звертаємося. Біблія навчає нас: "Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду" (Євр.11:6).

"Але кожний нехай просить із вірою, без жодного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер" (Яків 1:6).

Що можна сказати про молитву, висловлену без віри? Одного разу молода людина, яка опинилась у скрутній ситуації, підійшла до проповідника і попросила: "Я не вірю в Бога, але якщо ви в Нього вірите, помоліться за мене".

Так, віра - це обов'язкова умова для того, щоб молитва була почута. Але згадайте чудо, яке зробив наш люблячий Спаситель, у відповідь на зойк душі: "... Вірую, Господи,- поможи недовірству моєму!" (Марк. 9:24).

в) Відчувайте свою потребу в Богові

Самовдоволені серця рідко коли відчувають потребу в Божій силі. Господь посилає Своє благословення тим, хто усвідомлює потребу в Його силі та благає про неї.

"Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть" (Матв. 5:6).

г) Відвертайтеся від гріха

Чи виходив з ладу запобіжник від якогось електроприладу у вашій квартирі через коротке замикання електромережі? Гріх подібний до такого замикання, що позбавляє нас Божої сили. Гріх вимикає нас із ланцюга Божої енергії, і ми опиняємось у темряві, тому що будь-який гріх є проявом користолюбства, яке відділяє нас від Господа.

"Якби беззаконня я бачив у серці своїм, то Господь не почув би мене" (Псал. 65:18).

Ніколи наша молитва не буде почута, якщо ми свідомо порушуємо Божі Заповіді, якщо самовільно грішимо.

"Хто відхилює вухо своє, щоб не слухати Закону, то буде огидна й молитва того ... Хто ховає провини свої, тому не ведеться, а хто признається та кидає їх, той буде помилуваний" (Прит.28:9,13).

"... Бо коли винуватить нас серце, то Бог більший від нашого серця та відає все! Улюблені, - коли не винуватить нас серце, то маємо відвагу до Бога, і чого тільки попросимо, одержимо від Нього, бо виконуємо Його заповіді та чинимо любе для Нього" (1Івана 3:20-22).

Не будемо ж забувати Слова Божого, але будемо намагатися у всьому дотримуватися його. Ісус обіцяв молитися за тих, хто любить Його і виконує Його Заповіді.

"Якщо ви Мене любите, - Мої заповіді зберігайте! І вблагаю Отця Я,- і Втішителя іншого дасть вам, щоб із вами повік перебував" (Івана 14:15-16).

Чи бажаєте ви зазнати того дивовижного почуття, яке з'являється від усвідомлення, що ваша молитва почута? Присвятіть своє життя Ісусові, і Він удосконалить його згідно з Божою волею. Хай ніщо не відлучить вас від Його благодаті й сили.

6. Про що слід молитися?

Ми маємо молитися про прощення наших гріхів. Ісус навчав, що ми повинні просити Бога: "І прости нам борги наші ..." (Матв.6:12). Щире каяття завжди несе із собою прощення.

"Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити та очистити нас від неправди всілякої" (1Івана 1:9).

Ми повинні просити Бога, щоб Він зміцнив нас у вірі.

"Вірую, Господи,- поможи недовірству моєму!" (Марк.9:24).

Нам слід благати Господа, щоб Він дарував нам мудрість пізнати і зрозуміти Його Слово і волю.

"А якщо кому з вас не достане мудрості, нехай просить від Бога, що всім дає просто та не докоряє,- і буде вона йому дана" (Яків 1:5).

Нам необхідно визнавати нашу цілковиту залежність від Бога і просити Його допомагати нам у наших потребах.

"Хліба нашого насущного дай нам сьогодні" (Матв.6:11).

"Просіть - і буде вам дано, шукайте - і знайдете, стукайте - і відчинять вам" (Матв.7:7).

"Бо сонце та щит - Господь Бог! Господь дає милість та славу, добра не відмовляє усім, хто в невинності ходить" (Псал.84:12).

Нам слід молитися за хворих та обтяжених гріхом.

"... І молитва віри вздоровить недужого, і Господь його підійме, а коли він гріхи був учинив, то вони йому простяться" (Яків 5:15).

Ми повинні молитися про благословення нас Святим Духом. Біблія порівнює цей Божий дар із життєдайним дощем.

"Просіть від Господа дощу часу весняного пізнього дощу,- Господь чинить блискавки, і зливний дощ посилає їм, кожному траву на полі" (Зах.10:1).

Навіть невелика потреба буде помічена Господом.

"Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою" (Фил.4:6).

Але не забувайте, що віра і праця - це дві сестри. Коли маємо потребу в їжі, просімо її в Господа. Проте пам'ятаймо, що Бог чекає активності і з нашого боку. Він чекає, що ми будемо намагатися заробити свій хліб. Небесний Отець ніколи не заохочував і не освячував лінощів.

7. Молитва означає перемогу

Якщо ви виробите звичку щиро молитися, ваше життя помітно зміниться. Постійна готовність звернутися до Бога накладе відбиток на ваші зовнішність і поведінку. Люди, які спілкуються з Господом, мають особливий вираз обличчя та християнську манеру поведінки, вони спокійні і врівноважені.

Моліться про конкретне; моліться постійно, і зло відступить перед великим Ім'ям Христа. Моліться просто і безпосередньо. Чим простіша і спокійніша молитва, тим вона більш переконлива й щира. Моліться з вірою. Віра полягає в тому, аби постійно дивитися на Ісуса, знаходячи спокій у Ньому.

Якщо ми весь час будемо думати про Господа, спрямовуючи до Нього свою сердечну подяку і прославляючи Його, наше релігійне життя буде постійно оновлюватися. Через молитву ми будемо спілкуватися з Богом; наша молитва стане подібною до дружньої розмови з Ним. Він відкриває нам Свої таємниці. Ми часто з радістю відчуватимемо присутність Ісуса. Серце завмиратиме від священного захоплення, коли Він піднесе нас до спілкування із Собою. Якщо ми пройдемо через ці християнські досвіди, то життя наше буде відзначене простотою, лагідністю, покірливістю серця. Для всіх оточуючих це буде свідченням того, що ми спілкуємося з Ісусом і навчалися в Нього.

Одного разу проповідник, довідавшись, що його друг лежить при смерті, прийшов відвідати його. Вони довго розмовляли, і вже настав вечір, коли хворий запропонував: "Давайте разом помолимося".

Проповідник попросив помираючого помолитися першим. Той покірно склав долоні: "Я пам'ятаю весь шлях, яким Ти, о Господи, вів мене". І він почав виливати своє серце Богові.

Згадуючи пізніше цей вечір, проповідник сказав: "Я боявся простягнути до нього в сутінках руку. Мені здавалося, що я доторкнуся до Господа, Який перебуває поруч із помираючим".

Радість, отримана від молитви, не буде повною, доки ви не відчуєте присутність Бога. Через молитву ми наближуємося до Бога. Молитва виліковує від сумнівів, відчаю і гріха. Чи бажаєте ви опертися на цю спасенну силу?

Мій дорогий Небесний Отче! Я не знаходжу слів, аби висловити мою любов до Тебе. Усім своїм серцем я прагну осягнути Тебе. Допоможи мені упокоритися, щоб я зміг постійно спілкуватися з Тобою. Навчи мене кращої молитви, навчи мене спілкуванню зі Спасителем, навчи мене бути гідним Його. В Ім'я Ісуса прошу Тебе. Амінь.

"Господь - то мій Пастир, тому в недостатку не буду,- на пасовиськах зелених оселить мене, на тихую воду мене запровадить! Він душу мою відживляє, провадить мене ради Ймення Свого, по стежках справедливості. Коли я піду хоча б навіть долиною смертної темряви, то не буду боятися злого, бо Ти при мені - Твоє жезло й Твій посох - вони мене втішать! Ти передомною трапезу зготовив при моїх ворогах, мою голову Ти намастив був оливою, моя чаша - то надмір пиття! Тільки добро й милосердя мене супроводити будуть по всі дні мого життя, а я пробуватиму в домі Господньому довгі часи!"

(Псалом 23).

Изучаем вместе » Нове Життя » 1 -  2 -  3 -  4 -  5 -  6 -  7 -  8 -  ... -  10 -  11 -  12 -  13 -  14 -  15 -  16 -  17 -  18 -  19 -  20 -  21 -  22 -  23 -  24