Закон свободи - урок №13

Изучаем вместе » Нове Життя » 1 -  2 -  3 -  4 -  5 -  6 -  7 -  8 -  9 -  10 -  11 -  12 -  ... -  14 -  15 -  16 -  17 -  18 -  19 -  20 -  21 -  22 -  23 -  24

Урок № 13 .
"Закон свободи "

Що відбудеться, якщо перестане діяти закон тяжіння? Ми зробимо крок - і полетимо в космос, не сподіваючись будь-коли знову відчути під ногами твердий ґрунт. Якщо ж, навпаки, сила тяжіння збільшиться удвічі, ми з великими труднощами зможемо відірвати ноги від землі.

Науці відомо сьогодні, що атом, ця нескінченно мала часточка, є однією з найбільш збалансованих систем Всесвіту. Атом точно підкоряється внутрішнім законам свого існування, і найменші порушення цих законів могли б призвести до катастрофи Всесвіту.

Усі Божі творіння, починаючи від невидимого атому і закінчуючи сяючим Сонцем, підпорядковуються певним фізичним законам, які керують ними. Для гармонійного існування Всесвіту необхідні непорушні фізичні закони.

1. Непорушна досконалість

Господь установив фізичні закони, за якими живе увесь матеріальний світ. Він визначив і моральні засади для створеної Ним розумної людини. Моральний Закон Божий незмінний. Непорушність морального Закону - перша умова всієї організації, розвитку і гармонії неосяжного Божого Всесвіту.

Моральний Закон є відображенням моральної природи Бога, яка також незмінна. Порівнюючи Себе з непостійним у своїх переконаннях людством, Бог говорить: "... Я, Господь, не змінююся ..." (Мал.3:6).

Апостол Яків підтверджує незмінність Господа Бога: "Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни" (Яків 1:17).

Якби наш Небесний Отець виявив у Своїй природі хоча б "тінь відміни", якби Він змінився хоч трохи, то не був би вже досконалим. Закон і порядок поступилися б беззаконню, і Всесвіт був би вкинутий у хаос. Досить поглянути довкола, аби побачити, як гріх, котрий є беззаконням, може зруйнувати природні й моральні підвалини світу.

Наш досконалий Бог є любов - незмінна, безмежна, вічна.

"Хто не любить, той Бога не пізнав, бо Бог є любов!" (1Івана 4:8).

Своїм існуванням та щастям і ми завдячуємо вічному Богові. Чи знайдеться хто-небудь, хто побажав би, щоб у Ньому з'явилася "тінь відміни"?

Чи хотів би хто-небудь ненависті замість миру? Чи поміняв би хто-небудь захист і піклування, що навіки подаровані нам, на непевність свого існування?

2. Досконалість морального Закону Божого

Бог править Всесвітом за моральним Законом, який являє собою абсолютну досконалість.

"Господній Закон досконалий,- він зміцнює душу ..." (Псал. 19:8).

Моральний Закон є відображенням Господа. Безумством було б уявити, що Закон цей може бути змінений, як не можна уявити подібного і щодо фізичних законів.

"Діла рук Його - правда та право, всі накази Його справедливі,- вони кріпкі на вічні віки, вони зроблені вірністю і правотою!" (Псал.111:7-8).

У Псалмі 19-му Закон Господа називається "досконалим", що зміцнює душу, "праведним", "світлим", "справедливим", "чистим". Це свідчить про те, що моральний Закон, безумовно, є відображенням Самого Бога, тому що лише серце, сповнене невичерпної незмінної любові, може встановити Закон, спрямований на благо всього сущого.

Від часів Адама і до часів Мойсея моральний Закон був відомий і передавався від покоління до покоління. Через дві тисячі років після гріхопадіння людини, тобто в часи Мойсея, Бог дав цей Закон у вигляді Десятьох Заповідей. Господь проголосив їх із гори Сінай, "... і написав їх на двох камінних таблицях, і дав їх ..." (П.Зак.5:22) Мойсею.

Моральний Закон Господа записаний у книзі Вихід (див. 20:3-17). Він воістину досконалий, бо визначає нашу поведінку на всіх рівнях: у ставленні до Бога, сім'ї, суспільства загалом. Якби всі дотримувалися цього Закону, то ми б жили в суспільстві добра і процвітання.

3. Додержуватися Закону - це свобода

Кого швидше можна назвати рабом: людину, що вживає наркотики, чи того, хто відмовляється навіть доторкнутися до вбивчої отрути? Є лише одна відповідь! Кого можна назвати вільним: людину, яка підкоряється законові, чи яка порушує його? У чому полягає свобода для злочинця? У тому, щоби порушити закон? Але в такому разі він втрачає свою свободу; тоді як виконавець закону залишається вільним.

"І буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю" (Псал. 119:45).

Апостол Яків говорить, що Десять Заповідей - "... закон досконалий, закон волі" (Яків 1:25). Це не дивно, бо закон моральної поведінки даний не для того, щоб якось обмежити нашу свободу, натомість показати шлях до справжньої свободи. Десять Заповідей нагадують нам про нашу гріховність, про те, що людина порушила моральний Закон.

"Бо жодне тіло ділами Закону не виправдається перед Ним,- Законом бо гріх пізнається" (Римл.3:20).

"... Гріх - то беззаконня" (1Івана 3:4).

"... Ти ж даси Йому ймення Ісус, бо спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів" (Матв.1:21).

"І оправдуються даром, Його благодаттю, через відкуплення, що в Ісусі Христі" (Римл.3:24).

Коли ми приймаємо Ісуса всім своїм серцем, Він прощає нам минулі гріхи. Перебуваючи в нас, Він дає силу перемогти гріх. Ми все більше й більше уподібнюємося до Нього. Якщо Ісус живе у нашому серці, то для нас цілком природно додержуватися Його Заповідей.

"Бо що було неможливе для Закону, у чому був він безсилий тілом,- Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі, щоб виконалось виправдання Закону на нас, що ходимо не за тілом, а за духом" (Римл.8:3-4).

"Твою волю чинити, мій Боже, я хочу, і Закон Твій - у мене в серці" (Псал.40:9; див. також Євр.8:10).

Через Закон ми пізнаємо характер Христа. Закон не для того був даний нам, щоб обмежити нас, але показати шлях до волі. Ми були створені за образом Божим, але впали. І моральний Закон, це одкровення Божої любові, допомагає нам усвідомити, як мало залишилося у нас від цього образу.

Коли ми служимо Господу, то поступово все більше уподібнюємося до Нього, і те повне, досконале щастя, яке Він бажає дарувати нам, стає для нас все ближчим і ближчим. У цьому і полягає справжня свобода.

"Коли Син, отже, зробить вас вільними, то справді ви будете вільні" (Івана 8:36).

4. Відвічний моральний Закон

Тим, хто вивчає Біблію, може видатися само собою зрозумілим, що для людини не був встановлений Закон до того часу, як Господь записав Десять Заповідей на кам'яних скрижалях і дав їх Своєму народові біля гори Сінай. Проте принципи, які лежать в основі Десятьох Заповідей, існували завжди. Цей Закон люди знали і до Сінаю. Фактично моральний Закон був записаний у серці людини при створенні, але і до творіння Бог керував Всесвітом на засадах цього Закону (див. Псал. 104:8-10).

Гріх є беззаконням (див. 1Івана 3:4). Адам згрішив (див. Римл. 5:12), отже, порушив Закон. А це означає, що Закон не лише існував, але вже тоді мав владу над людським родом.

Задовго до того часу, як Господь записав Свій Закон на скрижалях, Авраам уже знав його: "... Через те, що Авраам послухав Мого голосу і виконував те, що виконувати Я звелів: заповіді Мої, постанови й закони Мої" (Бут.26:5).

Коли книжники й фарисеї звинуватили Христа в тому, що Він хотів змінити Закон, Ісус відкинув звинувачення:

"Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов,- Я не руйнувати прийшов, але виконати. Поправді ж кажу вам: доки небо й земля не минеться,- ані йота єдина, ані жоден значок із Закону не минеться, аж поки не збудеться все. Хто ж порушить одну з найменших цих заповідей та й людей так навчить, той буде найменшим у Царстві Небеснім, а хто виконає та й навчить, той стане великим у Царстві Небеснім" (Матв. 5:17-19).

У староєврейському першоджерелі ми читаємо, що Господь не дозволяє змінювати Закон "ні на йоту" і "ні на титлу". Дамо пояснення: йота - це літера єврейського алфавіту, а титла - це особливий значок, що відокремлював одне слово від іншого.

Моральний Закон існував завжди, тому ніколи не може бути змінений. Ісус сказав, що Закон Господа, переданий у Десятьох Заповідях, так само вічний, як вічні Божі небеса.

5. Незмінний Законодавець

Подібно до Свого Отця, Ісус Христос -незмінний: "Ісус Христос учора, і сьогодні, і навіки Той Самий!" (Євр.13:8).

Ісус, Син незмінного Бога, разом з Отцем Своїм створив світ і встановив закони, за якими живе Всесвіт.

"Бо то Ним створено все на небі й на землі, видиме й невидиме, чи то престоли, чи то господства, чи то влади, чи то начальства,- усе через Нього й для Нього створено!" (Колос.1:16).

Бог, Який віддав Свого Сина, та Син, Який віддав Своє життя, дарували людям Десять Заповідей біля гори Сінай.

"Один Законодавець і Суддя, що може спасти й погубити. А ти хто такий, що осуджуєш ближнього?" (Яків 4:12).

"Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали" (Дії 4:12).

6. Книга Закону та моральний Закон

Коли Господь вивів ізраїльський народ з Єгипту, Він вирішив записати Свій Закон, який ще від створення перебував у серці людини. У цьому була нагальна потреба, тому що людина, потрапивши в темряву гріха, загубила свою досконалість. Дух любові й послуху змінився на непослух і аморальність. Бог виголосив Десять Заповідей перед народом, котрий через тривале перебування в Єгипті майже забув моральний Закон.

Але люди забули не тільки Закон Господа, але й План спасіння роду людського, що з'явився при гріхопадінні людини. Господь заново подав цей план, виклавши його чітко і просто.

Щоб нагадати Ізраїлеві План спасіння, Бог дав йому святилища і служіння в ньому. Святилище та його ритуали вказували на те, що на землю прийде Ісус і викупить Своєю смертю людські гріхи.

Ритуальні закони записані в книзі Мойсея. Вона була прийнята людьми як книга Закону (див. П.Зак.31:24- 26), що розкриває Ізраїлю План спасіння. Її було дано як Божу благодать, яка веде до Христа і до звільнення від гріха.

"Тому то Закон виховником був до Христа, щоб нам виправдатися вірою" (Гал.3:24).

Щоб зареєструвати будь-який винахід, до креслень, як правило, необхідно додавати і робочу модель, яка демонструє цей винахід у дії. Книгу Закону можна назвати такою робочою моделлю Божого Плану спасіння.

Потреба в такій моделі відпала після того, як викуплення виконалося через життя, смерть і воскресіння Христа. Не потрібна вже символічна модель. Віра стала фактом життя, а символ став реальністю.

У той час як Христос помирав на Голгофському хресті, завіса в храмі була розірвана надвоє невидимою рукою, а Ісус "... знову голосом гучним скрикнув,- і духа віддав ..." (Матв.27:50-51).

На хресті "тінь майбутнього" стала реальністю (див. Колос. 2:14-17). Книга Закону вичерпала своє значення після того, як було принесено в жертву Агнця Божого. Але не будемо плутати книгу Закону з Десятьма Заповідями - моральним Законом, який є відкриттям вічного Бога.

7. Закон свободи - основний Закон

Аби бути дійовим, Закон свободи повинен постійно пробувати в серці людини. Господь обіцяв нам: "Покладу Я Закони Свої в їхні думки, і на їхніх серцях напишу їх, і буду їм Богом, вони ж будуть народом Моїм!" (Євр.8:10).

Дотримання Заповідей Господніх не є важкою справою, воно походить із любові, із глибинної потреби відчути справжнє духовне задоволення.

"Бо то любов Божа, щоб ми додержували Його заповіді, Його ж заповіді не тяжкі" (1Івана 5:3).

Десять Заповідей відкривають Божу любов до нас. І якщо ми дійсно любимо Його, то повинні дотримуватися Його Заповідей.

"Бо Христова любов спонукує нас ..." (2Кор.5:11).

"Любов не чинить зла ближньому, тож любов - виконання Закону" (Римл. 13:10).

Ми наповнюємося духом Ісуса, у всьому дотримуючись Його Закону. Коли людина підійшла до Ісуса із запитанням, як знай­ти вічне життя, Христос відповів їй: "Виконуй заповіді". Але Він закликав не лише до послуху. Першою умовою дотримання Десятьох Заповідей Він вважав любов (див. Матв.19:16-19). І пізніше Ісус підтвердив сказане: "Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою". Це найбільша й найперша заповідь. А друга подібна до неї: "Люби свого ближнього, як самого себе" (Матв.22:37-39).

Саме на любові - основному принципі послуху, наголошував Господь у старозавітні часи, коли давав людям Десять Заповідей: "І люби Господа, Бога твого, усім серцем своїм, всією душею своєю і всією силою своєю" (П.3ак.6:5).

"І будеш любити ближнього свого як самого себе. Я - Гос­подь!" (Левит 19:18).

Якщо людина полюбить Господа усім серцем, то для неї цілком природно буде дотримуватися перших чотирьох Заповідей, які визначають ставлення людини до Бога. Якщо ж вона полюбить ближнього свого як самого себе, то для неї цілком природно буде дотримуватися і решти шести Заповідей, котрі регулюють відносини між людьми. Тоді своє служіння вона виконує з радістю. Закон стає законом волі, і послух йому перетворюється на задоволення. Як необхідна нам така щира любов!

8. Закон чи благодать?

Проте для спасіння недостатньо лише дотримуватися Закону. Спасіння - це справа Божої благодаті. Благодать - незаслужена Божа милість, подарована грішникові.

"Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Єдинородного ..." (Івана 3:16) - ось що таке благодать.

Про спасенних благодаттю ми читаємо і в Старому, і Новому Заповітах. Покаяній людині обіцяна благодать, "що нам дана в Христі Ісусі попереду вічних часів" (2Тим.1:9). Адам і Єва могли уникнути покарання, якого заслужили за непослух Господу, прийнявши Божу обітницю благодаті прийдешнього Спасителя. Усі спасенні в старозавітні часи отримали своє спасіння через благодать, наприклад: Ной (див. Бут.6:8), Мойсей (Вих.33:17), Ізраїль (Єрем.31:1-2), Давид (Псал.84:11).

І в новозавітні часи спасіння приймається як дар любові, дар незаслужений, дар благодаті.

"Бо спасенні ви благодаттю через віру, а це не від вас, то - дар Божий" (Ефес.2:8).

Благодать - це рука Господа, простягнута до Землі. Віра - це рука людини, простягнута до Господа. Спасіння і є благодаттю Божою, доступною усім і всюди, якщо люди вірою приймають Господа.

Дія Божої благодаті і сьогодні переконує нас у тому, що наше життя підпорядковане Закону. Бо якби не було Закону, то не було б гріха і грішників, тому що "гріх - то беззаконня" (1Івана 3:4). А якби не було беззаконня, то не було б і потреби в благодаті. Але є Закон і ми, грішники, які порушують його, а тому необхідна благодать. Коли ми приймаємо Ісуса як свого Спасителя, через Його благодать Бог прощає нам наші гріхи.

"Бо хай гріх не панує над вами,- ви бо не під Законом, а під благодаттю" (Римл.6:14).

Отже, можливі два становища: "під Законом", що означає осудження Законом, який ми порушили; та "під благодаттю", що означає звільнення від осудження Законом.

Благодать Божа принесла нам спасіння. Ми прийняли її, і вона нас змінила. Гріх більше не має влади над нами, і прокляття Закону не висить над нами, бо Бог простив нас. Благодать Його привела нас до розуміння морального Закону Господа і до цілковитого дотримання його (див. Римл. 8:3-4). Любов керує нашим життям, і ми додержуємося Закону Господа не для того, щоб заслужити спасіння, а тому, що ми "під благодаттю". Настільки більше ми отримаємо благодаті від Бога, наскільки більшим буде наш послух. Ісус говорив нам: "Якщо ви Мене любите, Мої заповіді зберігайте!" (Івана 14:15).

"Тож чи не нищимо ми Закона вірою? Зовсім ні,- але зміцнюємо Закона" (Римл.3:31).

Убивця, який відбував ув'язнення за злочин, був амністований. Після звільнення він знову вчинив вбивство. Злочинець був заареш­ований і знову засуджений.

Благодать, тобто амністію, він отримав за попередній злочин. Але жодна амністія не звільнить його від закону, що забороняє вбивство. Закон - незмінний. Отже, ми бачимо, що благодать прощає минулі гріхи, але зовсім не змінює Закон.

Апостол Яків дає визначення Закону: "А хто заглядає в закон досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забудько слухач, але виконавець діла,- і він буде блаженний у діянні своїм!" (Яків 1:25).

Людина повинна вникнути, вдивитись у Закон, як дзеркало. Однак потрібно пам'ятати, що дзеркало може відобразити бруд на нашому обличчі, проте не може звільнити нас від нього. Наше обличчя не стане чистішим, якщо ми викинемо чи розіб'ємо дзеркало. Для цього нам потрібні мило і вода. Та навіть після того, як ми вмиємося, нам знову потрібне буде дзеркало, аби переконатися, що ми чисті.

Наведене порівняння має відношення до Закону і благодаті. Закон є дзеркалом, що відображує наші гріхи. Закон виявляє забрудненість гріхом. Він показує, які ми є в порівнянні з Божим образом. Ми не можемо розбити "дзеркало" Божого Закону і полегшено сказати: "Тепер я чистий, бо для мене нема більше Закону Господнього". Ні, наші дії повинні бути інакшими. Ми маємо звернутися до Христової крові, і вона очистить нас. Слово Боже говорить: "Прийдіть і будемо правуватися,- говорить Господь. - Коли ваші гріхи будуть як кармазин,- стануть білі, мов сніг; якщо будуть червоні, немов багряниця, - то стануть мов вовна вони!" (Ісая 1:18).

Нам необхідний Закон Господній, щоби показувати нам наші гріхи. Нам необхідна благодать Господа нашого Ісуса Христа, щоб очищати нас від усіх гріхів. Своєю святою кров'ю Спаситель обмиває й очищає нас.

Изучаем вместе » Нове Життя » 1 -  2 -  3 -  4 -  5 -  6 -  7 -  8 -  9 -  10 -  11 -  12 -  ... -  14 -  15 -  16 -  17 -  18 -  19 -  20 -  21 -  22 -  23 -  24