Пізнання Бога через страждання - урок №12

Изучаем вместе » Нове Життя » 1 -  2 -  3 -  4 -  5 -  6 -  7 -  8 -  9 -  10 -  11 -  ... -  13 -  14 -  15 -  16 -  17 -  18 -  19 -  20 -  21 -  22 -  23 -  24

Урок № 12 .
"Пізнання бога через страждання "

Господь завжди благословляє нас і наших близьких. Ми повинні бути вдячними Йому за це. Коли нас спостигає випробування, Він завжди співставляє його силу з нашим духовним запасом стійкості. Поміркуйте над обітницею Господа: "І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре" (Римл.8:28).

Отець Небесний допускає випробування на нашому життєвому шляху. Це зовсім не суперечить Його ніжній любові до нас. Один християнин переживав період тяжких випробувань. Його скорбота була такою великою, що він звернувся до Господа зі скаргою. Коли ж усе минулося, він зрозумів Божий задум і сказав: "Я був нерозумний, бо не збагнув послання Господа".

1. Чому Бог допускає випробування?

По-перше, випробуванням перевіряється наш характер. Саме тому Господь дозволяє сатані спокушати і випробовувати нас. Біблія ясно говорить, що за своєю природою ми грішні: "... бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави" (Римл.3:23). На жаль, кожний з нас має багато вад, яких необхідно позбутися, готуючись до життя в кращому світі. Але не завжди ми можемо пізнати свої хиби, бо: "Людське серце найлукавіше над усе та невигойне, - хто пізнає його?" (Єрем.17:9).

Слабкість, захована в глибині нашої душі, може ніколи не виявитися, якщо ми не будемо випробувані. Ми не зможемо відчути потреби звернутися до Ісуса Христа, якщо тривоги і страждання не порушували б нашого повсякденного життя.

Учені сконструювали спеціальні прилади, здатні вимірювати міцність різних матеріалів. Сталь випробовують тиском і напругою, волокно - багаторазовим скручуванням і розтягуванням. Лише після такої ретельної перевірки їх рекомендують для масового виробництва.

Господь бажає, щоб ми мали такі характери, які витримали б усі випробування. Тиск, напруга, скрута допомагають визначити, хто ми є насправді. Однак у всіх своїх стражданнях будемо радіти, бо в Христі "ми маємо не такого Первосвященика, що не міг би співчувати слабостям нашим, але випробуваного в усьому, подібно до нас, окрім гріха" (Євр.4:15).

Христос розуміє наші страждання, тому що Сам пройшов через численні випробування.

"Як жалує батько дітей, так Господь пожалівся над тими, хто боїться Його, бо знає Він створення наше, пам'ятає, що ми - порох" (Псал.103:13-14).

По-друге, наші страждання можуть виявитися благословенням для ближнього. Вони допоможуть нам зрозуміти і полегшити страждання людей. Якщо людина сама страждала, то вона знайде добрі слова для потіхи і підкріплення страждальців. Прямуючи тернистим шляхом, ми краще зможемо зрозуміти, чому наш брат зазнав спокуси і страждань.

Чи доводилося вам зустрічати людину, яка в найбільш тяжких випробуваннях зберігала дивовижний спокій і терпляче зносила всі удари долі? Стійкість такої людини, її довіра Богові - приклад для оточуючих.

Зазнавши багато горя у своєму житті, Йов краще зрозумів Бога, самого себе та помилки своїх друзів, які зійшли з правильного шляху. Читаємо: "Тільки послухом вуха я чув був про Тебе, а тепер моє око ось бачить Тебе ... Тому я зрікаюсь говореного і каюсь у поросі й попелі! ... І Господь привернув Йова до першого стану, коли він помолився за своїх приятелів. І помножив Господь усе, що Йов мав, удвоє" (Йов 42:5-6,10).

Серед музикантів був один скрипаль, який мав надзвичайні здібності, володів винятковою технікою гри. Проте його грі чогось бракувало, аби можна було назвати його великим музикантом. Один з його старших колег сказав про нього: "Треба, щоб він зазнав якогось сильного потрясіння. Тоді заспіває не його скрипка, а його душа, благословляючи всіх його слухачів".

Так само й ми, не пройшовши через страждання і випробування, не зможемо зазнати досвідів та переживань, без яких неможливе справжнє християнське життя. Очистивши своє серце стражданнями, ми з радістю відкриємо його для ближніх!

По-третє, випробування сприяють формуванню нашого характеру. Під ударами долі людина або згинається, або міцніє. Господь передбачив, що найважчі муки сприятимуть нашому духовному зростанню. Кращі представники людського роду пройшли через багато поневірянь, укріпивши таким чином свою віру.

У Посланні до євреїв читаємо, що й Господь пройшов через випробування.

"Бо належало, щоб Той, що все ради Нього й усе від Нього, Хто до слави привів багато синів, Провідника їхнього спасіння вчинив досконалим через страждання" (Євр.2:10).

Напевно, кожному з нас доводилося зустрічати людей, які у звичайних обставинах здаються слабкими і не здатними на великі вчинки, але в тяжких умовах раптом виявляють сильний характер. Господь бажає, щоб випробування не ламали нас, а зміцнювали.

Гусінь метелика, сповита коконом, безпорадна і слабка, але, намагаючись вирватися з кокона, вона поступово набирає силу, і кожен її новий ривок зміцнює її. Спробуйте допомогти метеликові вибратися з його пут, і він загине. Метелик може існувати і розви­ватися, лише "тренуючи" свої сили.

Якщо в дні лиха ми всім серцем будемо покладати надію на Бога, то найбільш скорботні для нас моменти можуть виявитися моментами найвищого духовного злету. Господь посилає Свою благодать, якщо ми у своїй слабкості благаємо Його про допомогу. Ісус обіцяв бути з нами в будьякому випробуванні.

"А тепер отак каже Господь, що створив тебе ... не бійся, бо Я тебе викупив, Я покликав ім'я твоє. Мій ти! Коли переходитимеш через води, Я буду з тобою, а через річки - не затоплять тебе, коли будеш огонь переходити, - не попечешся, і не буде палити тебе його полум'я" (Ісая 43:1-2).

По-четверте, випробування навчає нас послуху і додержуван­ню настанов. Дитина, яка вступає в життя, навчається на власному досвіді. Одного разу обпікшись, вона намагатиметься триматися подалі від вогню.

Одного мудрого старця запитали, як він навчився правильно міркувати. Він відповів, що навчився усього на власному досвіді.

Дійсно, рідко приклад із чужого життя може мати для нас вирішальний вплив. Цим, напевно, можна пояснити, чому страждання бувають в житті кожної людини.

Життя навчає нас додержуватися Слова Божого. Разом із псалмоспівцем ми можемо сказати: "Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова ... Добре мені, що я змучений був, - щоб навчитися Твоїх постанов!" (Псал. 119:67,71).

Допитливий хлопчина ніколи не повірить, що бджола має жало, доки вона його не ужалить. Після цього він відразу зрозуміє, чому треба обминати бджіл. Багато наших проблем виникають від зайвої цікавості.

Ми часто чуємо про блудних синів, які повертаються до Бога знесиленими від гріховного життя. Можливо, для когось муки і страждання - єдиний засіб, щоб усвідомити правдивість Заповідей Господніх. Проте не слід грішити лише для того, аби відчути біль гріха.

Ісус пройшов через багато страждань і виніс із них розумін­ня того, як випробування навчають людину послуху.

"Він за днів тіла Свого з голосінням великим та слізьми приніс був благання й молитви до Того, Хто від смерти Його міг спасти, - і був вислуханий за побожність Свою. І хоч Сином Він був, проте навчився послуху з того, що вистраждав був" (Євр.5:7-8).

Батьки мають свій засіб навчання синів послуху, про який мудрий Соломон написав: "Хто стримує різку свою, той ненавидить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для нього картання" (Припт. 13:24).

Слово Боже навчає, що деякі наші труднощі слугують тій же меті: "Мій сину, - не нехтуй Господньої кари, і не знемагай, коли Він докоряє тобі. Бо Господь, кого любить, того Він карає, і б'є кожного сина, якого приймає!" (Євр.12:5-6).

По-п'яте, страждання навертають нас до Бога. Відома приказка: "У нещасті атеїстів немає". Під час війни або в будь-які інші тривожні часи відвідування церков різко зростає: у своїй немочі і слабкості люди звертаються до Бога по допомогу.

Лихі пригоди часто пробуджують у людині потребу в Господі, тому не дивно, що Він допускає нещастя.

"... Голодні та спрагнені, і в них їхня душа омлівала... І в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх! І Він їх попровадив дорогою простою, щоб до міста осілого йшли" (Псал.107:5-7).

Потрапивши у шторм, корабель легко може зійти з курсу. Але коли буря припиняється, штурману треба визначити місцезнаходження корабля і лише після цього вивести його на правильний курс.

У нашому бурхливому житті кожен з нас подібний до корабля. Опинившись у тяжкому становищі, ми звертаємося до Господа в пошуках правильного виходу з нього. Людина, яка вірить лише в силу грошей, може і не пізнати Бога, якщо її багатству не прийде кінець. Робітник може і не зрозуміти, що його добробут залежить від Божого благословення, якщо раптом не опиниться під загрозою безробіття.

Що б не трапилось у нашому житті, ми повинні усвідомити такий Божественний урок: "І не шукайте, що будете їсти, чи що будете пити, і не клопочіться. Бо всього цього й люди світу оцього шукають, Отець же ваш знає, що того вам потрібно. Шукайте, отож, Його Царства, а це вам додасться" (Лука 12:29-31).

Бог не посилає нам нещастя - це підступи сатани, але Бог допускає їх у нашому житті, щоб ми звернулися до Нього.

"Не бариться Господь з обітницею, як деякі вважають це барін­ням, але вам довготерпить, бо не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулись до каяття" (2Петр.3:9).

2. Бог, диявол та людські страждання

Найбільш прикро те, що ми іноді самі разом із сатаною створюємо ті труднощі, які потім доводиться переборювати. Ми перестали піклуватися про своє здоров'я, виснажуючи організм надмірною працею, неправильним харчуванням, відсутністю відпочинку, отже, допомагаємо сатані руйнувати захисні засоби, які Бог дав нашому організму. Забуваючи Господні настанови щодо нашого фізичного і духовного зростання, ми самі спричиняємо безладдя у своєму житті та відштовхуємо руку допомоги, яку простягає нам милосердний Господь.

Але в будь-якому випадку кожне лихо є наслідком гріха. Ми живемо у світі гріха, і врятуватися від нього можна лише з допомогою Христа. Якщо знайдемо мир у Ньому, то завжди знатимемо, що Господь з нами у всіх випробуваннях. Лише так позбудемося непотрібних хвилювань.

Йов навчився довіряти Богові, багато переживши. Сатана нашіптував йому, що всі страждання були послані Богом, але Йов ніколи не забував про безмежну любов Творця: "Ось Він убиває мене, але я буду надіятись ..." (Йов 13:15). (ін. пер.).

У своїх підступах сатана не може піти далі того, що допускає Господь. Спаситель дозволяє нам страждати рівно стільки, скільки необхідно, аби ми знайшли Господа.

"Досягла вас спроба не інша, тільки людська; але вірний Бог, Який не попустить, щоб ви випробовувалися більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її" (1Кор. 10:13).

Господь не хоче бачити Своїх дітей у стражданнях. У книзі Плач Єремії читаємо: "... Бо не мучить Він з серця Свого, і не засмучує людських синів" (Плач3:33).

Якщо ми віддамо себе в руки Бога, то будь-яке зло, що приніс сатана, Він оберне нам на добро. Бог допускає існування зла лише до визначеного Ним часу, щоб християни стражданням очищували свою душу і щоб розкрити перед Всесвітом сумні наслідки гріха. І лише коли світ побачить, куди веде непослух, гріх буде винищений Господом навічно.

3. Чи були у вашому житті незрозумілі скорботи?

На деякі питання ми не отримуємо відповіді у своєму житті, і багато проблем так і залишаються для нас нерозв'язаними. Коли вам буде здаватися, що Бог забув про вас, пам'ятайте: рано чи пізно темрява обернеться на світло, і в чудовому завтра Господь подарує вам винагороду, яка значно перевершить муки, яких ви зазнали.

"... І Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерти - ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося" (Об'явл.21:4).

Узявши на Себе наші гріхи, Ісус не міг бачити майбутнє крізь морок, що огорнув Його на хресті; страждаючи від розриву відносин з Отцем, скрикнув гучним голосом: "Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув ..." (Матв.27:46).

Однак упродовж усієї вічності Він споглядатиме радість спасенних - нагороду за Свої муки. І так здійсниться пророцтво: "Він через муки Своєї душі буде бачити плід ..." (Ісая 53:11).

Не завжди батько спроможний пояснити синові, чому не може дозволити йому безтурботно жити в розкоші й задоволеннях. Не завжди і дитина може зрозуміти пояснення своїх батьків, котрі мають багатий життєвий досвід. Усе почуте стане зрозумілим для сина лише в зрілому віці, коли він сам багато чого зазнає.

Ми не можемо дати відповіді на всі "чому" нашого життя, але в прийдешні часи Господь дасть пояснення усьому, що незрозуміле для нас сьогодні. Нас бентежать нерозв'язані питання, але Бог просить довіритися Йому, як довіряється дитина своїм люблячим батькам. Відома проповідниця і письменниця Еллен Уайт писала: "Той факт, що ми покликані витримати будь-яке випробування, показує, що наш Господь Ісус дорожить нами і намагається наповнити нашу душу благодаттю. Якби Він не бачив у нас нічого, що прославляло б Його Ім'я, навряд чи Він непокоївся би про нас. Він не кидає у Свою піч порожню породу, але тільки облагороджену руду. Коваль вогнем випробовує якість заліза і сталі. Так і Господь дозволяє вибраним Своїм увійти в горнило страждань, аби випробувати їх і пізнати, чи можна завершити з ними розпочату працю".

4. Коли нам відкриється приховане

Еллен Уайт писала: "Усі незрозумілі загадки нашого життя стануть для нас зрозумілими. Усе, що здавалося нам зруйнованими планами і розбитими мріями, усі наші тривожні почуття і розчарування постануть перед нами в іншому світлі: нам відкриється один великий всеосяжний задум, Божественна гармонія".

У своїх посланнях апостол Павло розповідає про всі біди і випробування, що випали на його долю. Він говорить про небезпеку, що підстерігала його на морі й на суші, серед безумної юрби та злочинців. Оглядаючись назад, він бачив життя, сповнене великих страждань і постійних сутичок з людьми, які його не розуміли. Але апостол не занепадав духом, бо бачив своє чудове майбутнє. Він говорить: "Бо теперішнє легке наше горе достачає для нас у безмірнім багатстві славу вічної ваги" (2Кор.4:17).

"Наостанку мені призначається вінок праведности, який мені того дня дасть Господь, Суддя праведний; і не тільки мені, але й усім, хто прихід Його полюбив" (2Тим.4:8).

Коли ми зустрінемося з Господом під час Його Приходу і залишимо в минулому житті всі свої страждання, тоді скажемо: "Ціна за вічне життя, яку ми заплатили, не така вже й велика".

"Бо я думаю, що страждання теперішнього часу нічого не варті супроти тієї слави, що має з'явитися в нас" (Римл.8:18).

Якби на початку свого життєвого шляху ми могли побачити і його завершення, то благали б Господа провадити нас саме тим шляхом, який Він і визначив для нас, бо це найкращий шлях. Давайте ж подякуємо нашому Небесному Отцеві за Його турботу і піклування про нас. Подякуємо Йому за те, що Він не дозволяє нам страждати більше того, що піде нам на добро. Подякуємо Йому за те, що, якими б важкими не були життєві обставини, Він завжди оберне їх на благословення, якщо ми не будемо перешкоджати Йому в цьому.

У житті поета Уїльяма Каупера настав такий момент, коли його існування здалося йому безглуздим. У відчаї він вирішив заподіяти собі смерть, але трапилося так, що водій, який віз його до місця, де поет мав намір покінчити із собою, збився з дороги. Поет не став більше випробовувати долю і повернувся додому. Удома він написав гімн, що прославляв Бога і Його шляхи. Поет закликає не судити про Господа, виходячи зі своїх неправильних вражень, але повністю довіритися Йому і побачити на Його обличчі лагідну посмішку. Сліпа невіра неминуче відверне вас від правильного шляху. Найкращий тлумач Слова Божого - Сам Бог, і майбутнє переконає нас у цьому.

Подякуємо Господеві за те, що у Своїй любові до нас Він приборкує бурі. Коли ми вже винесемо всі уроки з усіх життєвих перипетій, то побачимо, яким справедливим був задум Господній; ми побачимо: усе, що здавалося нам карою, насправді було виявом великої любові. Віруйте в Господа, бо Він "добра не відмовляє усім, хто в невинності ходить" (Псал.84:12).

Дорогий Отче Небесний! Я дякую Тобі за Слово Твоє, яке пояснює мені, чому життя не завжди може бути сонячним. Допоможи мені Своєю благодаттю і дай зростати в тяжкі дні і в дні мирні. Веди мене й укріпи мене у вірі в Твою постійну турботу про мене. Допоможи мені в кожному випробуванні бачити Твоє милосердя і бажання зробити мене кращим. Оточи мене Своєю великою любов'ю. В Ім'я Ісуса благаю. Амінь.

Изучаем вместе » Нове Життя » 1 -  2 -  3 -  4 -  5 -  6 -  7 -  8 -  9 -  10 -  11 -  ... -  13 -  14 -  15 -  16 -  17 -  18 -  19 -  20 -  21 -  22 -  23 -  24